«Казка та гра – це яскраве виявлення найсильніших інтелектуальних та емоційних якостей людини»
В.О. Сухомлинський

Казка - найпопулярніший вид усної творчості серед дітей, вона захоплює й полонить серця не тільки дітей, а й дорослих. Реальне й вигадане, напрочуд гармонійно поєднується в казці, зачаровує дитину на все життя красою народного слова, сповненого мудрості, добра й оптимізму.
К.Д.Ушинський назвав казки "першими блискучими спробами" створення народної педагогіки і вважав, що навряд чи хто-небудь був би спроможний "змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу".
В.О. Сухомлинський вважав казки духовним багатством народної культури. Дитина за змістом казки пізнає серцем життя народу. Він наголошував на необхідності розповідати й читати дітям казки "бо в них не тільки мудра думка, а й найтонше емоційне забарвлення слова... емоційна схвильованість, радість або смуток, захоплення чи порив, викликані повнокровним образом народної казки-ті найтонші духовні порухи, які ми пробуджуємо в дитині". Сприйняття емоційної серцевини художнього твору чи життєвої історії починається із сприйняття казки.
Неможливо не погодитись з думкою про те, що доброта стала найбільшим дефіцитним явищем у навколишньому світі. І знову нам на допомогу приходить казка, яка виховує в дітей добрі почуття.
Одне з найважливіших завдань сьогодення - це формування екологічної культури дітей, починаючи з раннього віку. А казка сама підказує, яке екологічне питання чи завдання дати дітям, ілюструє динаміку розвитку предмета чи явища.
Різноманітні казкові сюжети допомагають дітям підійти до поняття, що все в природі взаємозв'язане і все знаходиться в розвитку.
Варто враховувати також широкі можливості казки і щодо логіко-математичного розвитку дітей. Використання незвичних математичних завдань, пов'язаних із змістом казки, навчає дітей встановлювати взаємозв'язки і взаємозалежності, усвідомлювати, що число, форма і величина не залежать від кольору, місця знаходження і матеріалу предмета, складати та розв'язувати задачі.
Зміст казки в більшості випадків спонукає дітей до активної діяльності: погратися, вирізати, наклеїти, намалювати, прикрасити, відтворити епізод казки за допомогою міміки і жестів. Активна діяльність дітей розвиває дрібну моторику руки, творчі здібності.
Ефективність використання казки в роботі з дітьми дошкільного віку в значній мірі залежить від підготовленості вихователя, його обізнаності з казковими сюжетами та вміння їх аналізувати. Тому, плануючи використання казки, педагогу слід визначити мораль казки, які почутті вона виховує, продумати завдання, які сприятимуть розвитку мовлення, мислення і уяви математичних здібностей, екологічному вихованню, розвиватимуть моторику руки.
Виховання і навчання починається з казки. Кожна казка – це ланцюжок пригод, незвичайних ситуацій, що виникають у житті персонажів, а от же і їхніх дій щодо розв’язання певних завдань.
Без казки – живої, яскравої, яка захоплює свідомість і почуття дитини – неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови. Казкові проблеми та способи їх вирішення сприяють вихованню певних рис людини, підготовці дитини до сприймання світу і Всесвіту. Малюки приходять у світ, щоб пізнати його, зробити добрішим і справедливішим.
Діти дуже люблять слухати неймовірні історії та казки, які поширюють їх знання й кругозір, які показують що крім реального існує чарівний світ пригод та перемог. Саме через казки, звернені до серця дитини (Г.Х. Андерсена, братів Гримм) та не підлягаючи впливу сучасної цивілізації з її прихильністю до доцільності та користі дитина отримує глибокі знання про людину, її проблеми та засоби їх рішення. Навіть коли дійові особи казки уявляються неправдоподібними, справжні казки все ж таки сповнені великого життєстверджуючого змісту.
Я працюю над проблемою використання казок у навчально – виховній роботі з дітьми дошкільного віку. За допомогою казки намагаюся допомогти дітям розкрити та розвинути в собі творчий потенціал, спонукати дітей до творчості, самовираження через мовленнєву, художню, навчальну та театралізовану діяльність, розвинути у дітей швидкість думки, її гнучкість, оригінальність, допитливість, сміливість. Ця робота повинна відповідати віковим особливостям дітей, обов’язково повинна бути планомірною і систематичною.
Для того, щоб розвиток творчих здібностей дітей став можливим повинно забезпечити відповідно цьому навколишнє середовище: діти повинні мати вільний доступ до книг, різноманітних театрів, мати достатню кількість матеріалів для створення костюмів.
Для того, щоб навчити дитину створювати той чи інший образ, завжди обговорюю з дітьми, як вони уявляють собі героїв, якби вони їх одягли, які б речі їм дали.
Розвиваючи творчі здібності не можна випускати з виду моральний аспект. Необхідно вчити дітей радіти своїм успіхам, гордитися ними, але й навчати їх радіти успіхам інших дітей, співпереживати невдачам, вчитися критично оцінювати свої досягнення.
Отже, казка має посісти своє місце в освітньому процесі дитсадка, використовуватися на різних видах занять

Вихователь методист ЗДО № 180       О.А. Корнієнко