Комунальний заклад "Дошкільний начальний заклад (ясла-садок) № 180 Харківської міської ради"

 





Роль щеплення в житті дитини

Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза — «Ми відмовляємось від щеплення своєї дитини».А причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні — «Ні».

І починається тривала переконлива бесіда з кожною мамою, татом, бабусею  та іншими про необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.

Сьогодні існує чимало точок зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить здоров`ю дитини, що можна без неї обійтися тощо. У нас відмови від щеплень були завжди: і до антивакцинальної кампанії. Такі антивакцинальні кампанії є хвилеподібні. Звичайно, що зараз на фоні з додаткової кампанії імунізації проти кору та краснухи кількість відмов зросла. У перші роки незалежностіУкраїни у нас була дуже потужна антивакцинальна кампанія , спровокована публікацією в одній із російських центральних газет. Там йшлося про вміст ртуті у препараті, з якого виготовляється вакцина. Інформація поширилася по всьому пострадянському просторі. Люди почали масово відмовлятися від щеплень . На фоні масових відмов від щеплень проти дифтерії у нас різко зріс показник захворюваності та смертності з цієї хвороби

Здоровим дітям без винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.

Вакцина, яка вводиться під час щеплення, спричиняє значні зміни в імунній системі дитини: організм мобілізує свої сили і виробляє антитіла проти певної інфекції.

Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти яких проводяться профілактичні щеплення. Дану ситуацію можна пояснити існуванням колективного імунітету. Це коли 95-97% населення країни мають щеплення проти тієї чи іншої хвороби. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться доепідеміологічного порогу. І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.

Уявіть ситуацію: группа в садочку. З 20-тьох дітей не щеплені, приміром, двоє, і то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки всі щеплені, то саме нещеплені якраз і захищені від проникнення в колективі інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації зростатиме, то й зростатиме ризик для захворювання для тих хто не зробив цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.

Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

Вакцинація – це є дуже серйозна справа. Її проведення регламентується наказом Міністерства охорони здоров’я. Ті вакцини, які використовуються сьогодні набагато якісніші від тих, які використовувалися ще 10 років тому.

Для проведення щеплень в кожному медичному закладі є відведений окремий медичний кабінет, виділений окремийхолодильник для зберігання виключно імуно-біологічних препаратів. Двічі на день спеціально закріплений за кабінетом щеплень медперсонал контролює температуру у цьому холодильнику. Вакцини, які неправильно зберігалися можутьвикликати побічну дію чи бути неефективними.

Також міністерський наказ передбачає обов’язковий огляд дитини перед щепленням.

У першу чергу має бути збір анамнезу – достатньо ґрунтовна розмова з батьками. Лікар чи медсестра мають дуже детально розпитати маму, чи дитина перед тим не хворіла, чи почувалася нормально, чи не гарячкувала, чи в неї не лізуть зубчики. Дуже важливим є ставлення батьків до щеплення. При дуже багатьох нозологіях дитину можна щепити після проведеннявідповідної підготовки: посилення проти алергічного фону, захисного попередження різноманітних ускладнень. Перш за все пам’ятати, що будь-яке щеплення робиться дитині, в якої у цей момент немає жодної гострої інфекційної хвороби — ані нежиті, ані проносу, ан і висипу, ані підвищення температури тіла. Мені здається, зараз лікар більше боїться щепити дитину, аніж мама. Лікарі розуміють, яка велика на них відповідальність.

Батькам потрібно пам`ятати, що щеплення необхідно проводити відповідно до календаря щеплень.