9 листопада Україна святкує День української писемності та мови, а також вшановує пам'ять Преподобного Нестора-Літописця – монаха Києво-Печерського монастиря, першого давньоруського письменника, послідовника творців слов’янської писемності Кирила й Мефодія. З дітьми проводились різноманітні заходи присвячені писемності та грамотності.

День української писемності та мови – це свято, коли в нас є нагода вклонитися Слову – його красі та виразності, влучності та розмаїтті.

Мова, як струмочки, увібрала потічки слів, приказок, думок, текстів, живого спілкування. Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але ми впевнені, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ», – говорив Володимир Сосюра.

Із гідністю й шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в одну націю, це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку держави.