Важливо, щоб діти за літній період не втратитили навички, які вони здобули за навчальний рік. Тому варто підтримути їх, щоб не набувати наново, завдяки чому подальший корекційний процес буде швидшим і простішим.

Певні навички можуть втрачатися, якщо дитина не користується нею в повсякденному житті (тобто з погляду дитини ця навичка непотрібна). Власне, це також може бути орієнтиром для батьків: що з цих навичок можна перетворити на постійний функціонал для дитини. Їх варто включити в щоденний повтор. Причому набагато краще, аби такі завдання були коротшими, але кілька разів на день. Зосереджуватися варто не на тих цілях, які раніше були перед дитиною та її педагогами (ІПР), а відштовхуватися від того, що вона вже опанувала, чи на тому, де вона зупинилася на момент переривання звичних занять.

А далі – подумати над тим, як закріпити ці навички в буденних ситуаціях. Сплануйте ваші цілі. Наприклад, якщо потрібно закріпити навички самообслуговування, а саме:

• самостійно користуватися всіма столовими приборами;
• самостійно тримати чашку та пити, тримаючи її однією рукою;
• користуватися серветками і мити руки перед і після їжі;
• користуватися горщиком/унітазам;
• самостійно підтягувати штани;
• вдягати светри і штани;
• роздягатися і переодягатися;
• застібати взуття, зав’язувати шнурки і після знімати взуття.

«Не робіть за дитину те, що вона може зробити самостійно» – чудовий девіз, саме для батьків. Трішки терпіння, завчасний початок збирання на вулицю, спільне чищення зубів чи одягання і взування – це саме те, що сприятиме формуванню у дитини цієї надважливої навички – самообслуговування.

Хваліть! Самостійно одягнувся (хоч і задом наперед – нічого страшного, можна звернути увагу: «Чи тобі так зручно?», «Давай спробуємо одягнути светрик іншим боком, подивимось, може він так гарніше буде виглядати»), без нагадування відніс посуд на кухонний стіл і подякував; після відвідин туалету, помив руки, перед сном і після сну – почистив зубки, личко, розчесався – супер, так тримати.

Не сваріть за невдачу, дайте повторити дії кілька разів, зрозуміти – чому не виходить, проаналізувати ситуацію, і з часом, в неї все вийде. Заздалегідь не формуйте у дитини негативну модель результату її дій – «туди не можна, ти впадеш» – варіант програшний; «можна, але будь обережний, тримайся обома ручками» – варіант, який стимулюватиме пробувати і не боятися.

А якщо потрібно закріпити обчислювальні навички з дитиною, ви можете:

• порахувати, скільки продуктів потрібно, аби приготувати страву на ту кількість людей, які проживають із вами (це закріплює навички рахування, додавання, множення, вираховування пропорцій тощо);
• виміряти площу та периметр приміщення, кімнати, майданчика, встановивши для цього, наприклад, спеціальну програму на смартфон;
• пошукати навколо себе предмети заданої геометричної форми або намалювати маршрут прогулянки;
• розрахувати суму покупок у магазині чи час, який потрібен кожному члену родини на виконання якихось дій.

А приготування їжі, наприклад, дає надшироке поле для різноманітних занять: тієї ж математики, сенсорних вправ (які продукти на доторк), розвитку дрібної моторики (різати, терти), розрахунку ваги. А якщо дитина може допомогти приготувати щось для всієї родини, це підвищуватиме її самооцінку та даватиме відчуття важливості для соціуму.

Щодо навичок письма, читання, усного мовлення, то є навіть метод так званого навчання в природних умовах. Ви можете:

• надавати дітям письмові побутові інструкції – що, як і в якому порядку робити;
• складати список покупок та читати назви продуктів у магазині;
• писати повідомлення в месенджерах (додатково це тренує й навичку спілкування) – це й техніка письма, і граматика, і пунктуація, і розуміння прочитаного й багато інших нюансів.
• граючи в настільні ігри, ви можете давати завдання прочитувати, що написано на ігровій картці, чи ставити уточнювальні запитання, стимулюючи до розмови;
• обговорювати чи переказувати мультфільми, кіно, відео в соцмережах.